Сімейне право – це галузь, яка спеціалізується на регулюванні сімейних відносин, розподілу особистого майна, виховання дітей, спадщини. Вона не займається безпосередньо справами сім’ї, тільки відповідає за ті аспекти сімейних відносин, які регулює держава. Зв’язок між цивільним законодавством та сімейним правом очевидна, але воно є самостійним і специфічним напрямом.
Способи регулювання правовідносин в сім’ї
Держава залишає за собою право на такі способи регулювання сімейних відносин:
- заборона на конкретні дії та поведінку одного або декількох учасників правових відносин;
- установка дозволу на конкретні дії;
- приведення до відповідальності за деякі типи поведінки;
- постановка для учасника правових відносин конкретного типу поведінки;
- роз’яснення конкретних моментів в правовій системі;
- охорона прав і інтересів кожного члена сім’ї;
- відповідальність за неправове ставлення до інших членів сім’ї.
Якщо виникає конфлікт щодо майна, правової діяльності в стосунках батьки-діти, між подружжям, який вони не можуть вирішити самостійно, тоді цю ситуацію регулює сімейне право.
Особливості сімейного права в Україні
Через багатьох особливостей сімейні правовідносини не мають позовної давності, в звичайний статус можуть тривати до 1-3 років. Якщо ситуація визначає необхідність продовження, доцільність продовження визначає суд.
Ознаки сімейного права:
- специфічний склад учасників (близькі родичі, чоловік і жінка);
- рівноправність (за винятком ситуації, коли один з учасників визнаний недієздатним);
- документальна обґрунтованість правових відносин (шлюб, кровні родинні зв’язки);
- питання вирішуються тільки в присутності зацікавлених сторін без сторонніх учасників і глядачів.
Сімейне право має головну мету – регулювання майнових і немайнових відносин між близькими людьми (подружжям і кровними родичами). Найбільш часто до нього звертаються при отриманні спадщини через неможливість самостійно регулювати чесний розподіл. У такому випадку при неможливості мирного регулювання ситуації питання вирішується через суд.
Принципи сімейного права
Головним і найважливішим принципом сімейного права є примирення сторін, зміцнення сімейних уз. Саме через чесне правове вирішення питання держава намагається погасити конфлікт між найближчими людьми.
Принципи сімейного права:
- примирення сім’ї;
- максимально можливе задоволення всіх сторін конфлікту;
- формування відповідальності кожного члена сім’ї за свої вчинки, дії, наміри;
- можливість захистити свої права в будь-якому випадку;
- підтримка, захист і допомогу сім’ї незалежно від обставин.
Сім’я є одним з головних інститутів суспільства, саме з неї все починається. Держава намагається зробити все можливе, щоб зберегти хороші відносини в кожній родині, не допустити серйозних конфліктів через майно і фінансів (як правило, саме спадок і матеріальні здатні з найбільшою силою зіпсувати відносини між близькими людьми). Завдяки врегульованою системі Сімейного Кодексу є можливість приміряти рідних і максимально справедливо вирішити гостре питання, який привів до суднового процесу.
Сімейний кодекс регулює лише правовідносини між людьми, які дійсно мають близьку кровний зв’язок і між подружжям, чий шлюб зареєстрований в РАГСі. Його дія не поширюється на людей, які живуть в цивільному шлюбі.
Рівноправності прописано в Сімейному кодексі чітко і зрозуміло, цей принцип діє незалежність від громадянства, віросповідання та інших особливостей, тільки визнана недієздатність з усіма наданими довідками і документами може змінити ситуацію.
Сімейне право завжди захищає непрацездатних членів сім’ї, це відноситься до маленьких дітей і старих батьків, бабусь, дідусів. Працездатні члени зобов’язані піклуватися про їх зручне життєдіяльності, харчуванні, лікуванні (при необхідності).
Сімейні відносини носять глибоко особистий характер, сімейне право не залишає за собою права вторгатися в інтимні подробиці життя пари за винятком випадків, коли одному з подружжя загрожує небезпека або цей момент допоможе вирішити головну і найважливішу проблему.
Шлюб – це результат волевиявлення двох осіб і передбачає добровільний вступ в цей офіційний статус. Правові відносини в сім’ї повинні бути засновані на доброї волі, примус не має тут місця. Кожен із подружжя, повнолітніх дітей має право залишити за собою рішення на рід занять, місце проживання та інших моментів особистого вибору.